Мій тато був відомим артистом — майже одним із королів епатажу в нашому шоу-бізнесі. Я виросла в стразах, леопардових пальтах, химерних капелюхах та іншій атрибутиці його образу. Вдома також усе було так — речі й декор дорогі та строкаті: від меблів і килимів із зебри до постільної білизни та рушників. Я намагалася вирватися й стати такою, як усі, але не вийшло. Я звикла до того, що всі звертають на мене увагу й вважають мене напівбожевільною. Мені так легше. Ніхто зайвий раз не підійде, та й речі на мені, хоч яскраві й божевільні, але дорогі — це насторожує. Не просто дивачка-бомжиха, а екстравагантна дівчина зі своїми сенсами.