У ресторані мого батька я вперше побачив її — і пропав. Закохався без огляду, розчинився в її невинності, чистій душі, повній світла й добра. Їй, такій тендітній, немає місця в нашому світі тіней і крові. Я мав врятувати її від самої себе. Знищити нас назавжди. Але замість порятунку прирік себе на вічний ад мук…
Він зник, вирвавши шматок мого серця, залишивши рвану мітку, що кровоточить довгі роки. Вкра -в мою душу, життя — усе, що могло стати щастям. І він так і не дізнався про ту таємницю, яку я понесла під серцем… Таємницю, що розриває мене зсередини все життя…
Ця історія стара, як світ, але з новими, гострими гранями болю — болю, що роздирає нутрощі на частини.