«Максе, твій брат не бреше?» Міра дивиться на мене величезними очима, у яких застигнув шок. У них — нестерпний біль.
«Ти весь цей час був зі мною лише за вказівкою батька?»
«Так», — відрізаю холодно й жорстко. — «Невже ти думала, що мені справді потрібна ти?» — вимовляю зі зловтішною ухмілкою.
«Але, Макс…» — шепоче, ковтаючи солоні сльози. — «Чому?»
«Не приймай близько до серця. Це просто бізнес, дітко!»
Максим. Він повернув мені віру в себе. Жадобу до життя. Закохав у себе. І за мить — усе зруйнував. Одним клацанням пальців.
Міра. Вона була моїм наважанням. Стала прокляттям. І тепер її безпека та життя залежать тільки від мене.
Я піду на все, що завгодно, заради неї! Але вона ніколи не повинна дізнатися правду. Якщо дізнається — зненавидить мене.