«Минуле й думи» — автобіографічний твір, над яким Герцен працював багато років, з 1852 по 1868. Це твір, визнаний фахівцями з літератури та історії російської прози основною роботою автора й одним із важливих літературних творів XIX століття в жанрі мемуарів. Сам Герцен порівнював цю працю з домом, який постійно розширюється «сукупністю прибудов, надбудов, флігелів».
Аудіокнига містить перші дві частини «Минулого й дум», у яких описуються дитинство й юність автора, проведені в батьковому домі — багатого освіченого аристократа зі складним характером, перше знайомство з Н. Огарьовим, дружба з яким супроводжує Герцена все життя, вступ до кола ліберальної молоді, арешт, тюремне ув’язнення й заслання до В’ятки, а потім до Володимира.