«Було б помилкою сприймати ці тексти як есеїстику в чистому вигляді. Перед вами радше монологи персонажів із ненаписаного роману.
Герої дошкуляють і філософствують, а потім вчиняють якісь абсурдні, провокаційні або навіть антиконституційні дії. У звичайному романі це називається сюжетом.
У “кадруванні” книги залишилися, власне, вчинки. Тож читачеві пропонується здійснювати їх самостійно, у міру читання». Михайло Єлізаров