лаштувавшись на нову посаду, я не мала ні найменшого уявлення, що вже ввечері зустрінуся віч-на-віч зі своїм минулим. З людиною, на яку так сильно схожий мій син і яка тепер є моїм безпосереднім керівником.
— У тебе вийшло завагітніти? — питає він, переглядаючи мою особову справу.
— Д-д-да, — кажу тремтячим голосом.
— Тут медицина краща, так?
— Так, точно, — я розслабляюся, розуміючи, що він не здогадується: справа не в медицині, а в нашій з ним останній ночі.
— Може, ти нарешті перестанеш мені брехати й скажеш правду? — каже він, випалюючи мене лютоїстю погляду.
Самостійний роман. Можна читати окремо.