Мій чоловік потрапив у біду: опинився в лікарні, і мені довелося забути про себе — я працювала на двох роботах і допомагала йому пройти реабілітацію, щоб повернути коханого до життя. Я знала: впораюся, я повинна впоратися! Але час ішов, сил ставало дедалі менше. А боргів і проблем ставало дедалі більше.
І я не знаю, що б я робила, якби тут у нашому житті не з’явився брат мого чоловіка. Він допоміг. Тільки тепер страшно навіть уявити, чим мені доведеться розплачуватися за його допомогу…