Я повернулася на бік і сонно прочинила очі — уперлася в білу подушку. Дивно… будильник уже мав би задзвонити. Стоп!
Мої очі широко розплющилися. У мене синя постільна білизна, і вона зовсім не шовкова! Різко сівши на ліжку, я ледь встигла схопити покривало, щоб воно не показало мою груди на огляд.
Повернувши голову набік, я побачила сонного молодого чоловіка з темним волоссям, загостреним підборіддям і мужніми, рубленими рисами обличчя.
Та це ж Дмитро Доран!
Всього мить мені знадобилася, щоб усвідомити ситуацію — після чого я закричала й, волаючи «Допоможіть!», вискочила з ліжка й кинулася до дверей спальні. Зачинено!
Повернувшись, я зрозуміла, що розбудила чоловіка й заодно потягла з ліжка ковдру. І тепер на мене дивився злий демон, стоячи голяка, й блискаючи на мене очима. Його райдужка горіла блакитним світлом.
— Хто ти така і що ти робиш у моєму домі?!