Називаючи свою поему «комедією», Данте користується середньовічною термінологією: комедія, як він пояснює в листі до Кангранде, — це будь-який поетичний твір середнього стилю з лякаючим початком і благополучним кінцем, написаний народною мовою; трагедія — будь-який поетичний твір високого стилю з захопливим і спокійним початком та жахливим кінцем. Слово «божественна» не належить Данте — так пізніше поему назвав Джованні Боккаччо. «Божественна комедія» — плід усієї другої половини життя та творчості Данте. У цьому творі з найбільшою повнотою відобразився світогляд поета. Данте тут постає як останній великий поет Середньовіччя — поет, який продовжує лінію розвитку феодальної літератури, але який водночас увібрав у себе деякі риси, типові для нової буржуазної культури раннього Відродження.