У повісті описується доля сильної, великої рисі на прізвисько Боцман — так її окрестили промислові мисливці за розкішні «бакенбарди». Вона стала бажаним трофеєм для всіх місцевих звіробоїв. Їхній азарт і професійна гордість розпалювали розповіді про подвиги цього велетенського кота — про його майже диявольську хитрість і вміння йти від погоні. Бажання здобути Боцмана посилювалося ще й тим, що рисьї шкури ввійшли в моду та різко подорожчали. А рідкісне забарвлення й рекордний розмір шкури Боцмана в будь-якому разі обіцяли солідний прибуток. До того ж його череп міг принести не лише золоту медаль на виставці мисливських трофеїв, а й шанс перевершити всі попередні досягнення.
Сам кіт, звісно, не здогадувався, наскільки небезпечними є його «чесноти», але одне розумів точно: люди вперто хочуть його смерті, і їхня жорстока воля невпинно йде його слідом. Чим закінчиться цей багаторічний поєдинок?