Бос мого чоловіка

Я чую його кроки, але не обертаюся.

Усе, що я здатна зробити — це дихати. Дихати, незважаючи на пекучий біль у грудях, на страх і відчай, які роз’їдають мене зсередини.

Я повинна…

Це не складно. Мабуть…

Але щойно його подих торкається моєї шиї, я мимоволі шепочу:

— дарма ти не обрав гроші. Секс зі мною — не найкраща пропозиція. Повір, ти всерйоз прорахувався.

— Поглянемо, — холодно кидає він.

І змійка на моїй сукні починає невпинно ковзати вниз під натиском його жорстких пальців.