«Бородіно» — вірш поета Михайла Юрійовича Лермонтова. Його було написано в 1837 році. Опубліковано в журналі «Современник» у тому ж 1837 році. Присвячено Бородінській битві 7 вересня 1812 року, у якій російська армія боролася проти французького наполеонівського війська.
Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841) — російський поет, прозаїк, драматург, художник.
Його життя було коротким, але яскравий талант розвинувся дивовижно рано: збереглися вірші й навіть поеми, написані Лермонтовим іще у 14-річному віці. Він був обдарований надзвичайною музикальністю — грав на скрипці, на фортепіано, співав, створював музику на власні вірші.
Творча спадщина Лермонтова включає в себе поезію, прозу, драматургію: твори реалістичні, романтичні й навіть — сатиричні.
Усе, що створив поет за коротке життя, — це подвиг в ім’я свободи й Батьківщини. І полягає він не лише в прославленні бородінської перемоги («Бородіно», 1837), у рядках «Люблю Вітчизну я…» («Родина» (Батьківщина), 1841), а й у тих творах, де йдеться про долю покоління, про призначення поета, про самотнього в’язня, про вигнання, про пустоту життя.
До збірки увійшли вірші та поеми М.Ю. Лермонтова, написані в різні роки його життя й такі, що належать до різних напрямів творчості поета.