Я повертаюся в місто свого дитинства, щоб провести час із сім’єю, і несподівано натрапляю на найголовнішу людину з мого минулого. Колись я любила Кирила Морозова більше, ніж саме життя. Тихо стояла осторонь і не вірила, що буде взаємність. Отримавши бажане, довго не могла довіритися й наважитися ризикнути бути щасливою. Ми не бачилися майже три з половиною роки. На нашій останній зустрічі він розбив мені серце й, гарненько потоптавшись по уламках, зник. Мене більше не чіпає холод його очей і не манить вигин губ. Я відсікла свої почуття, знайшовши тиху гавань з іншою людиною. Я більше не люблю Кирила, тільки він категорично не з цим не погоджується.