У повісті «Великий світ» Соллогуб зробив спробу по-новому уявити традиції світського суспільства — як конфлікти, так і різні ситуації. Виключивши з твору навіть традиційну дуель (разом із протиставленням герой-бунтар — суспільство) і довівши все до благополучної розв’язки, автор тим самим показав ідеалізацію в собі дворянської складової: і побуту, і героїв. «Великий світ», на думку літературознавців, став «симптомом початку відмирання світської повісті» загалом і поверненням Соллогуба до героїв і відносин, яких він раніше висміював, зокрема.