"— Скажи мені, ти дебіл чи що?" Продовжую мовчки їсти.
— Голoдний.
— Навіщо ти Минніханову пхнув у морду? Я за останні два місяці так сильно напівнілив, але тут уже не витримую.
— Чого?!
— Його вчора на парковці побили. Машину подряпали. Я не зрозумію — ти хочеш в аул поїхати? В аул я не хочу. І так тільки звідти.
— Та я ж його не чіпав, — обурююся. — Бачить і без мене черга!
— Чим ти вчора ввечері займався?
Я, дивлячись очима в тарілку, відповідаю:
— Не твоє діло.
— Алібі в тебе є?
— Яке нахрен алібі?!
— Звичайне. Минніханов на тебе заяву написав. Алібі в мене є, правда я не знаю, де тепер це «алібі» шукати. Я, твою мать, навіть її імені не знаю."