Практика не склалася з самого початку. Лікарня в бідному кварталі провінційного містечка! Орки-наркомани, матері-одиначки, пологи вдома! До кожної раси треба знаходити особливий підхід. Странна хвороба, що зветься прокляттям некроманта, додає роботи, та ще й керівник — зверхній столичний аристократ. Поруч із ним мій пульс крутиться, але глупо чекати, що хтось здатен розтопити хоч чиєсь його крижане серце.
Відправляючи черговий запит до університету, я не сподівалася, що знайдуться охочі проходити практику в моїй лікарні. Лікувати мігрені міських панянок куди приємніше, ніж копирсатися в кишках нещасного, якого ножем ткнули в підворітті. Але бажаючий знайшовся. Точніше — бажаюча. Студентка, відмінниця і просто красуня. Та я її начальниця, і мені доведеться тримати свої бажання при собі.