Я його ненавиджу. Це нахабне пишкання. Його бісівський характер. Огидний студент вважає себе королем у місті, принижуючи інших. Насміхається над слабкими. Та хто дав йому право? Він не розпоряджається чужими долями. Я навчy зарозумілого телепня виявляти повагу. Бо він думає, що університет належить йому. А для нього всі інші — раби, всі на побігеньках. У хамa просто немає совісті. Сльози й біль інших його так сильно веселять. Але так бути не повинно. Нехай відчує поразку. Та тільки я не знала, в яку павутину потраплю… Адже він — сатана в плоті.