Я ненавиджу його. Його нахабна посмішка. Його дияволячий характер. Цей гидкий студент вважає себе королем у місті, принижуючи інших. Висміює слабких. Так, хто дав йому право? Він не розпоряджається чужими долями. Я навчу зарозуміле безталання бути з повагою. Бо в нього в голові, що університет належить йому. А для нього інші — раби, всі на підхваті. У хамa взагалі немає совісті. Сльози й біль інших його так сильно веселять. Але так бути не повинно. Нехай відчує поразку. Та тільки я не знала, в яку павутину я потраплю… Адже він — сатана в плоті.