Бійся мене

«Надішли мені своє фото. Будь-яку частину тіла, яку захочеш. Не обов’язково інтимну».

Я відчуваю дивне поколювання в животі й те, як прискорюється пульс. Не можна заперечити, що віртуальний співрозмовник мене збуджує. Не надто довго думаючи, я витягую з-під ковдри ступні й спрямовую на них камеру смартфона.

Відповіді немає протягом хвилини, і я починаю шкодувати, що дозволила втягнути себе в цю аферу з фото.

«Я трохи зазирнувся. Вийшло інтимніше, ніж я припускав. Розмір тридцять сьомий, правильно? Я уявляв тридцять восьмий».

Не знаю, як таке можливо, але саме в цей момент я раптом виразно уявляю, з яким інтонацією мій співрозмовник міг би це сказати: низьким, чарівно хриплим.

«Сьогодні вечеря о сьомій».

«Як я тебе впізнаю?»

«Ніяк. Я впізнаю тебе».