Богданов Іван Петрович

Він був невисокого зросту, кремезний, наче важкий, як свинець. У його обличчі читалася зосереджена діловитість і постійна заклопотаність — така, яку часто бачиш у лікарів або рахівників; при цьому риси залишалися невиразними, буденними й не притягували погляду. З-під широких полів м’якого капелюха визирали густі вуса, а борода була підстрижена клином. Одягнений він був відповідно до погоди в пальто, а в руці тримав товсту, сучкувату палицю. Йшов він упевнено, швидко й рішуче. Тяжко стукаючи палицею, цей чоловік майже не звертав уваги ні на вулицю, ні на тупик: усе тут було йому знайоме до дрібниць — люди, їхні заняття, звички та місцеві особливості, адже він сам народився й виріс у схожих кварталах серед ремісників.