Прокинутися в чужому ліжку — страшно. Але дізнатися, що опинилася в іншому світі, а розкішна спальня належить не абикому, а королю,— ще страшніше. Додайте сюди не надто привітний прийом, перекошене чоловіче обличчя — і можна вже від паніки хапатися. Власне, саме так і збиралася зробити Світлана, але монарх запевнив: усе буде добре!
І вона повірила! Адже вона одразу визначила — Його величність Ринаріон не з тих, хто розкидається словами. Поганий характер короля вона теж помітила, але не надала цьому особливого значення. Та хіба яка різниця, якщо за пару годин усе владнається? Життя повернеться в звичне русло, а Світлана неодмінно повернеться додому?
От тільки… хто сказав, що позбутися дару, преподнесеного богами, так просто?