Будучи природженим бійцем і «переконаним нонконформістом», автор цієї книги завжди брав виклик, не уникаючи участі в найвідчайдушніших сутичках і в най«БЕЗНАДІЙНІШИХ ВІЙНАХ» — будь то безкомпромісна боротьба за виїзд із СРСР до Ізраїлю, знаменита війна Судного дня, яку Яков Кедмі пройшов у батальйоні Ехуда Барака, в одному танку з майбутнім прем’єр-міністром, або робота в найзасекреченішій ізраїльській спецслужбі «Натив», яку вважають «своєрідним закритим клубом правлячої еліти Держави Ізраїль». У всіх цих битвах він виходив переможцем, ще раз довівши, що «безнадійних війн» не буває і людина, «яка не схиляється ні перед ким і ні перед чим», здатна на неможливе. Якову Кедмі вдалося не лише самому вирватися з-під «залізної завіси», але й, ставши директором «Нативу», домогтися радикальних змін в ізраїльській політиці — багато в чому завдяки його зусиллям відбувся масовий вихід євреїв із СРСР на початку 1990-х років.
Про все це — про спротив радянському режиму та міжвідомчу боротьбу в ізраїльському істеблішменті, про переможну війну Судного дня та помилки командування, які призвели до невиправданих втрат, про кричущі випадки дискримінації радянських євреїв в Ізраїлі та необхідність рішучих реформ, які мають вивести країну з системної кризи — Яков Кедмі розповів у своїх мемуарах, не уникаючи найгостріших тем і не боячись ставити найболючіші питання, головне з яких: «Чи відповідає нинішня Єврейська держава власному народові?»