Без п'яти хвилин психолог. Про що мовчить терапевт, слухаючи ваші історії

Цікаво, що насправді терапевт позначає у своєму блокноті — і чому його так напружує пропозиція «давай дружити»? Олександр Затона розбирає парадокси психотерапії на прикладах із практики реальних клієнтів і через власні спостереження.

Олександр Затона — клінічний психолог, працює в підходах КПТ, АСТ та схема‑терапії. Веде канал «Подумать только», де говорить про наукову психологію й про ті сторони сучасної терапії, які зазвичай залишаються поза кадром і рідко обговорюються вголос.

Психотерапія — заняття по‑своєму абсурдне: раз на тиждень людина платить гроші, щоб зустрітисяічі‑в‑очі з тим, від чого роками намагалася втекти. Навпроти сидить не друг, не батько й не духовний учитель. Між вами — «терапевтичні» стосунки: вони мають бути відкритими, приймаючими та чесними. Але варто поцікавитися, що саме цей «чесний» фахівець записує, або зізнатися, що хочеться спілкуватися по‑дружньому, — і на обличчі терапевта може з’явитися справжній переляк.

Цій незвичності психотерапії — і тому, як я сам учився (і, на жаль, буду вчитися все життя) цьому дивному ремеслу — присвячено чотири історії моїх клієнтів і нашої спільної роботи.

Якщо книга здасться вам дивною — значить, усе вдалося.