Біси

Роман «Біси» було опубліковано 1872 року, він витримав кілька перевидань і довго, аж до початку перебудови, не виходив окремо. Великий класик Федір Михайлович Достоєвський писав його “з натури”, під враженням від резонансного вбивства та настроїв у революційному середовищі. Цей роман називають найполітизованішим — і не без причин: його задумали й здійснили як декламацію та розбір радикальних ідей, які панували в головах інтелігентів. На думку критиків, автор висловив і власні ідеї від імені одного з персонажів: його глибоко хвилювали й тривожили події та можливі їхні наслідки.

У основі сюжету — історія створення революційної осередку в одному з губернських міст і подальше вбивство студента, який відмовився від зв’язків із революціонерами та збирався донести на них через захоплення ідеями націоналізму. Достоєвського жахало, як розвивалися ідеї, що заволоділи думами молодих людей того часу. Прагнення зробити світ кращим похвальне, але що буде, якщо вчинками людини керують злоба, заздрість, одержимість? Якщо рукою тих, хто палить вогнем боротьби за справедливість, керує біда озвісності, то найкращі спонукання приречені на крах, а люди — на страждання. Ми зможемо перебудувати світ лише за внутрішнім зразком — і революційні події на межі століть та на початку ХХ століття переконливо це довели. Внутрішня біснуватість вирвалася назовні й затопила нашу країну кров’ю, страхом і муками. «Біси» стали справді пророчими. Як тільки в суспільстві починають процвітати ідеї, що проголошують створення через руйнування й заперечення, через панування одного народу над іншим, треба згадати, чим може обернутися російський бунт. І нічого не допоможе зробити це краще, ніж головні книги нашої літератури.