«Біси», як і інші твори Достоєвського, вражає своєю специфічною глибокою філософією. Спостерігаючи за наростанням настрою бунтарства та грою в революцію, автор хотів попередити своїх сучасників про загрози, що наближаються, соціальних катаклізмів — кривавих і безглуздих. Та його застереження не почули… І справді, час підтвердив правоту письменника — і не один раз. Кривава революція та деспотичні режими Сталіна й Гітлера — точні й страшні підтвердження ідей про те, що чекає суспільство, де «партійна» мораль стоїть вище людської.
Використавши для епіграфа до роману євангельський текст, автор показує й метафізичний варіант описуваних подій. У романі йдеться не лише про «невірний» устрій суспільства — а й про душу людини, про те, чим їй загрожує розкладання та загибель. Душі мають бути зцілені. Адже різні теорії перебудови світу здатні привести до духовної сліпоти й безумства, якщо буде втрачено здатність відрізняти добро від зла.