Крихка, тендітна, така, що бачить тонку матерію, дівчина завойовує весь світ силою волі, талантом і безкомпромісністю. У кожен дім і в кожну душу вона приносить частинку сонця, її шанувальники обожнюють її, а найрідніші люди вважають, що в неї немає серця. Міличка боїться любити — і це не безпідставно: від самого дитинства будь-яке співпереживання літературним персонажам і кому б то не було з її оточення приносить їй біль, який згубний для її життя через вроджену ваду серця. Але життя дає їй випробування саме любов’ю. Її призначення — сцена. І лише там її хворе серце не турбує Мілу. На сцені її біль не турбує її.