Бесіди з Сократом

Сократ підібрав дуже влучне слово: «Я лише бесідую…». Бесіда ні до чого не зобов’язує. Розмова вільно ллється, невимушено перескакуючи з однієї теми на іншу, торкаючись найрізноманітніших проблем.

Кожен волен говорити що хоче й як хоче. Ніхто не звинуватить співрозмовників у тому, що вони не послідовні в своїх міркуваннях, і навіть пристрасні, не дотримуються строгої логіки висновку тощо. Та й мета не пошук істини, а можливість висловитися й послухати інших. Бесіда — це жанр звичайного повсякденного розмовного життя.

Але для філософа бесіда набуває зовсім іншого значення. Щодо Сократа й Платона — це авторський прийом. Насправді в їхніх бесідах неодмінно присутня сувора логіка розмірковування, яка обов’язково досягає поставленої мети — непомітно, з боку, змусити співрозмовника підтвердити їхню правоту, якщо він не обізнаний ні в предметі розмови, ні в логіці міркування…