Берія: кінець кар'єри

22 год. 2 хв.

Мова російська

Читець Володимир Сушков

Опис

У збірнику представлені матеріали (спогади, статті та нариси політичних діячів, письменників, учених, публіцистів, юристів, документи) про злочинну діяльність, арешт, суд і страту Л. П. Берії — однієї з найвпливовіших і найтемніших постатей сталінського правління, який багато років очолював репресивний апарат Грузії та Радянського Союзу.

Зібрані в цій книзі спогади, статті, документи характеризують суть такого явища, як «берієвщина» — необхідної зброї системи необмеженої влади. Адже йдеться не тільки про одного Берія, який топтав право, закони й норми моралі та розпоряджався мільйонами людських доль, а про умови, що його породили, сприяли його піднесенню та задоволенню його амбіцій і жадоби влади цієї людини.
Під час утвердження режиму сталінської диктатури для розкручування маховика масових репресій були потрібні Ягода й Єжов, а згодом знадобився чоловік, здатний продовжити й завершити справу створення та зміцнення храму особистої влади Сталіна, остаточного перетворення державного й партійного апарату на слухняного виконавця його волі.

Цією людиною став Берія, для якого життя інших людей ніколи не мало жодної цінності. За нього каральні органи були не тільки гігантським апаратом репресій, а й стали найбільшим промислово-будівельним відомством, що експлуатувало дармову примусову працю в’язнів.

Після смерті Сталіна він намагався створити видимість проведення політики лібералізації, водночас прагнучи дестабілізувати ситуацію, готуючись до захоплення влади. Але після смерті Сталіна—26 червня 1953 року—його кар’єрі було покладено край.