Бос запропонував мені вигідну угоду. Усього лише треба зробити вигляд, що ми живемо разом і готуємося стати щасливими батьками.
Нічого складного, правда? Але лише на перший погляд.
І чому він нагадує мені когось?!
***
— Який термін? — суворо дивиться на мене наймач.
Автоматично прикриваю живіт долонями.
Схоже, форма покоївки не змогла приховати ознак моєї вагітності.
— Повірте, вагітність не заважає. Зовсім! Я впораюся.
Він мовчки розглядає мене, обходить навколо, думає про щось.
На останньому видиху прошу тремтячим голосом:
— Мені дуже потрібна ця робота. Будь ласка…
— Я тебе не звільню. Навпаки, підвищу платню.
— А що взамін? — насторожуюся, знаючи, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці.
— Станеш моєю вагітною.
— Ей, я в такі ігри не граю!
— Стій, дурненька. Це не те, що ти подумала… “Напрокат”!