Бережи косу, Варварушко

«Береги косу, Варварушка» — це збірка повістей і оповідань, дія яких відбувається в селищі на березі річки Пінеґа. Сніг, велика річка, що спить під льодом, високе небо. Незалежно від імені оповідачки — Варварушка, Марфа чи Любушка — вона нерозривно пов’язана з цим місцем, навіть якщо фізично перебуває далеко. Тут героїня вперше дізнається про свою родину, призначення, дружбу, кохання й втрату. Книга досліджує стосунки з місцем, яке формувало особистість, і показує, що ці стосунки бувають складними. Російський Північ у Заборцевої має міфологічний відтінок, а життя підпорядковане календарному циклу. Варварушка шукає дідуся й домовика, Марфа планує будувати дім, а безіменна героїня з «Пінеґи» проводжає батька в останню путь. Автор поєднує елементи казкової традиції з сучасними реаліями, створюючи текст із ритмічною точністю, який нагадує і про сільську прозу, і про твори Саші Соколова.

«Це не просто географія. Це особливий образ життя, характер, етика й світогляд. І поетика теж. У ритмах Варвари Заборцевої відчуваються відгомони північного фольклору — його плачі й замовляння» (Сергій Бата́лов).