Людина — могутня істота, поставлена над тваринним світом. Людина може нести добро або зло. І книга Джека Лондона яскраво зображує ці два шляхи. Звірям властива жорстокість — і це виправдовується їхніми природними інстинктами, а людській жорстокості виправдання немає. Жорстокість до тварин за гроші, владу, нудьгу — усе це є звинуваченням, яке ставить людину нижче за них.
Ця книга про собаку з душею вовка, яка, потрапляючи під вплив людей, опиняється в найрізноманітніших ситуаціях. У ході сюжету автор показує, який вплив людина може мати на живу душу. Вона може зробити її озлобленою й змусити ненавидіти все навколо, а може викликати в ній відданість, вдячність і любов. Не дарма в розповіді Білий Клик бачив у людях богів, які справді формували його характер.
Герою твору пощастило. У найвідчайдушніший момент свого життя, яке могло б обірватися, він зустрічає містера Скотта. Ця людина рятує собаку не лише від фізичної смерті, а й від усього жахливого й поганого, що їй довелося пережити…