Білі степи

Початок ХХ століття. Юна Зухра, вихована батьком у шануванні Бога, повазі до старших і захисті слабких, виходить заміж за сусідського хлопця Шакира, якого полюбила ще змалку.

Сором’язливе, чисте щастя молодої сім’ї спершу намагається зруйнувати ще один друг із дитячих ігор — Ахат, який безнадійно закоханий у Зухру. А потім починається Громадянська війна, унаслідок якої Шакир зникає безвісти.

На Зухру чекають голод, зради та втрати близьких, злам колишніх переконань, репресії та Велика Вітчизняна війна. Але до кінця своїх днів вона зберігає віру в Білі Степи — місце, де живуть тільки щасливі люди… Місце, де не буває війн, ворожнечі й сварок, а тільки любов, прийняття та справедливість.

Салима народилася пізніше, у більш мирний і менш тривожний час, коли здається, що людина вільна самостійно обирати свою долю: вирішувати, де жити, кого любити, з ким і як створювати родину. Але її обранець Іслам не може вибрати між нею та суперницею, якій не схвалила його категорична мати, та все ж вона міцно оселилася в його серці…

Шлях Зухри та Салими дає змогу осмислити історію життя простих людей на тлі великих подій, що відбувалися в Росії ХХ століття.

Валерій Михайловський про роман «Білі степи»: «Найголовніше в романі — ставлення до історії. Не повчальне, не нав’язане відомими прийомами, не нав’язливе — а описане просто, через історію сім’ї. Автор ні на чиєму праві не наполягає, не займає жодної сторони, бо страждали однаково всі».