Білі ночі (Сентиментальний роман):
У примарному напівмороку білих ночей усе примарне й нереальне: Кохання? Сльози? Дівчина на мосту? Рокові пристрасті? Почуття обов’язку? Заручини? Зрада? Що було, а чого не було? Що правда, а що обман? Що сталося, а що лише примарилося? Ах, ці білі, білі ночі… Ви, звісно, лише гра природи. Але серце — бідне, тужливе за коханням серце — чи винне воно, що повірило вам?
Хочете почути справжній шедевр про ілюзії щастя?
Для автора повість «Білі ночі» — перше й назавжди закарбоване в серці враження від Петербурга, куди він 16-річним юнаком приїхав у травні 1837 року вступати до військово-інженерного училища. І більшість його книг неможливо уявити без описів міста на Неві — інколи наповнених трагізмом і безвихіддю, а інколи захоплених, романтичних.