Білі ночі

Санкт-Петербург. Літо. Білі ночі. Самотня людина здійснює звичну прогулянку й не знаходить знайомих облич. Петербург порожнішає — панство роз’їжджається на дачі. Піддаючись сумним думкам і мріям, головний герой несподівано зустрічає дівчину. Так у оповіді з’являється Настенька.

Молоді люди зближуються. Вони зустрічаються в білі ночі, розмовляють, торкаючись історії свого життя. У одній із таких розмов Настенька розповідає про колишнього постояльця, який квартирував у їхньому будинку разом із бабусею. Саме тоді дівчина й закохалася в нього. Коханню не судилося вилитися у щось більше, бо постоялець з’їхав, пообіцявши повернутися через рік. Рівно стільки часу він відвів собі, щоб покращити фінансове становище.

Мину́в рік: колишній постоялець у місті, але з Настенькою так і не зв’язався. Молодий чоловік, сам виснажений коханням до дівчини, береться допомогти їй, аби розв’язати складену ситуацію.