Біла гвардія

У «Білій гвардії» Булгаков показує народ та інтелігенцію в полум’ї громадянської війни в Україні. Головний герой, Олексій Турбін, хоча й явно автобіографічний, однак, на відміну від письменника, не земський лікар — він лише формально числився на військовій службі — а справжній військовий медик, який багато бачив і пережив за три роки світової війни. У значно більшій мірі, ніж Булгаков, він є одним із тих тисяч і тисяч офіцерів, яким після революції доводиться робити свій вибір: служити вільно чи підневільно у ворожих арміях.

У «Білій гвардії» протиставлені дві групи офіцерів — ті, хто «ненавиділи більшовиків гарячою й прямою ненавистю, тією, що може повести в бій», і «ті, що повернулися з війни в свої обжиті гнізда, з тією думкою, як у Олексія Турбіна, — відпочивати й відпочивати й влаштувати заново не військове, а звичайне людське життя». Знаючи результати громадянської війни, Булгаков стає на бік останніх.

Лейтмотивом цього роману стає ідея збереження Дому, рідного вогнища, попри всі потрясіння війни й революції, а домом Турбіних виступає реальний будинок булгаковських на Андріївському узвозі, 13.