Той, що біжить за вітром

Вражаючий дебютний роман, який уже називають головним романом нового століття, а його автора — живим класиком. «Біжить за вітром» — зворушлива, така, що проникає в саме нутро, історія про дружбу й вірність, про зраду й спокуту. Ніжний, тонкий, іронічний і по-справжньому сентиментальний, роман Халіда Хоссейні нагадує мальовниче полотно, яке можна розглядати безкінечно. Аміра та Хасан були розділені прірвою. Один належав до місцевої аристократії, інший — до зневажуваної меншості. В одного батько був красивий і важливий, в іншого — кривий і жалюгідний. Один був запійним читачем, інший — неписьменним. Заїча губа Хасана була видима всім, а потворні шрами Аміри приховані глибоко всередині. Але ближчих людей, ніж ці двоє хлопчиків, годі було знайти. Їхня історія розгортається на тлі кабульської ідилії, яка невдовзі зміниться грізними бурями. Хлопчики — мов два паперові змії, що вихопила буря й розметала в різні боки. У кожного своя доля, своя трагедія, але вони, як і в дитинстві, пов’язані найміцнішими узами.
Роман став одним із найяскравіших явищ у світовій літературі останніх років. У назві своєї книжки письменник згадує традиційну забаву афганських хлопчаків — змагання повітряних зміїв. Перемогти суперників і залишитися наодинці, ширяючи у бездонному синьому небі, — справжнє дитяче щастя. Ти біжиш за змієм і вітром, як біжиш за своєю долею, намагаючись її зловити. Але вона зловить тебе.