Одного разу до варшавського видавництва «Іскри» самопливом надійшов рукопис нікому не відомого інженера-будівельника, і незабаром польські читачі отримали добрий подарунок — ось цю книгу. Справжність — це ідейна чистота, творення, трудовий ентузіазм — словом, те, чим сповнена повсякденність, але, на жаль, не завжди деякі твори красного письменства. Особливою, первозданною справжністю дихають спогади бувалих людей, ветеранів війни і праці. Її носієм тепер стає і народний роман, який, до речі, зберігаючи самобутність, не відгороджується глухою стіною від великої літератури, від тієї значущої проблематики, що хвилює найкращих, передових майстрів слова. Саме такою є і книга Крістіни Паєнкової «Втеча від запаху свічок», де авторка відчуває себе літературною уповноваженою мас, яким чужі інтелектуальні вишукування й гримаси літературної моди. Ось чому ми не знаходимо в книзі ні розпаду особистості, ні відчуження, ні маленької людини, позачасової й «дегероїзованої». Натомість на весь зріст постає перед нами наш сучасник, що штурмує вершини. Катажина Дубінська, у якої формується характер борця.