Нещасний Смоллбон близький до типу канонічного детективу: скоєно вбивство — а хто злочинець, до самого фіналу так і залишається незрозумілим. Коло підозрюваних обмежене, й у багатьох із них були й мотиви, і можливості вчинити злочин. Особливу цікавість оповіді додає той факт, що вбивство сталося в юридичній фірмі з високою й бездоганною репутацією, розповідаючи про діяльність якої Гілберт почувається як риба у воді.