Бідність не вада

І це дозволяє і нам ставати кращими та мудрішими. Як відрізнити справжнє багатство — вічне багатство — від непотрібного й гидкого. І, незважаючи на всю глибину п’єси, написана вона в комедійному жанрі, тож слухати її приємно й легко.

Комедія написана у трьох діях. Перша дія застє нас у кімнаті молодого приказчика Міті, який вірністю й правдою служить Торцову Гордею Карповичу — багатому купцеві. Після розмови з Єгорушкою Міті доводиться залишитися наодинці, і видно, що на серці в нього печаль і туга. А спричинені вони теплими почуттями до молодої й прекрасної доньки купця — Любові Гордіївни.

Після гулянь уся сім’я Торцових повертається додому, і спершу до Міті заходить добра Пелагея Єгоровна й запрошує Міті на чай. Після цього приходить молодь — дівчата й хлопці. Серед них і Любов Гордіївна. Міті вдається залишитися наодинці зі своєю коханою й прошепотіти їй на вухо кілька лагідних слів, що не залишається непоміченим у друзів.

Після того, як молодь іде, до Міті приходить Люби́м Карпович — брат Гордея Торцова — і розповідає історію свого життя. Отримавши спадок від батька, він, на відміну від брата, не зайнявся справою, а поїхав до Москви. Там він прогуляв усі свої гроші по шинках, театрах, магазинах. Повернувся він ні з чим і тепер змушений жити в бідності та вислуховувати докори рідного брата.

У другій дії слухачі переносяться до вітальні дому Торцових. Тут Пелагея Єгоровна збирає молодь, і починаються справжні гуляння. У цей час повертається Гордей Карпович із своїм новим товаришем — Коршуновим. Це старий, розпусний багатій любить почесті та полює на молоденьких дівчат. Перед приїжджим з столиці господар будинку намагається показати свою освіченість і вишуканість, але виходить у нього незграбно й наиграно.

Під час візиту до Торцових Коршунов приділяє надто пильну увагу молодій доньці Гордея Торцова. І з розмови стає зрозуміло, що батько вже пообіцяв свою доньку віддати заміж приїжджому багатієві. Він бачить щастя доньки в тому, що вона житиме, як пані, кататиметься в каретах, відвідуватиме салони. Він не розуміє, що Любе буде не радісно з немилою, старою чоловіком. Тим більше, що до цього вона вже з’ясувалася з Міті й відкрила йому своє серце. Молоді мали намір вінчатися.

Характер Любові Гордіївни заслуговує на повагу. Навіть тоді, коли батько оголосив своє рішення віддати доньку за Коршунова, вона не посміла йти проти волі батьків. Ні сльози Міті, ні її власні страждання не змогли побороти в ній порядність і відповідальність. Дівчина з скорботною покорою прийняла рішення батька.

У третій дії слухачі опиняються в кабінеті Пелагеї Єгоровни. Жінка зайнята підготовкою до весілля. Вона розуміє, що віддає доньку за нелюбимого, але суперечити волі чоловіка теж не хоче. Міті приймає рішення поїхати з дому Торцових до хворої матері. На прощання він останній раз намагається умовити Любов утекти з ним, але дівчина непохитна. Волі батька для неї важливіша власного щастя.

Під час прощання молодих у кімнату заходять Гордей Карпович і Коршунов. У цей час з’являється Лю́бим Карпович, який викриває Коршунова в нечесності. Саме він багато років тому обібрав у Москві Люмима Карповича. У гніві Коршунов залишає дім Торцових, образивши перед відходом і Гордея, і Любу.

Побачивши справжнє обличчя Коршунова, гордий Торцов не побажав віддавати за нього Любу. І саме тоді Міті відкрив свої почуття й попросив батьківського благословення за любов’ю. Лю́бим став на бік молодих, переконуючи брата, що бідність — не порок, а чисте серце набагато важливіше за гроші. Зворушений Гордей Карпович благословляє дочку й Міті.

Аудіокнигу озвучив диктор Станіслав Іванов, який не вперше радує слухачів якісним виконанням класичних творів. Кожен персонаж у Станіслава вдався, включно з жіночими ролями. Слухати аудіокнигу приємно завдяки роботі Станіслава Іванова, і корисно завдяки таланту А. Н. Островського.