Базар-вокзал

Сум і сміх, відчай і віра змінюють одне одного в романах, повістях і оповіданнях Маші Трауб. Її яскравий дебют відбувся у 2007 році з пронісливо чесним романом «Збирайся, ми ї їдемо». Відтоді вийшло чимало книжок — то смішних до сліз, то по-справжньому гірких. За двома з них, «Щоденником мами першокласника» та «Домиcком на півдні», були зняті художні фільми.

У новій книжці «Базар-вокзал» Маша Трауб дбайливо складає мозаїку пам’яті з запахів і смаків: європейського ринку та запиленого «базар-вокзалу» в осетинському селі. Це світла, ностальгічна проза про те, як їжа, аромати й випадкові зустрічі перетворюються на прості формули людського щастя.

«Ця книжка писалася так само легко, ніби я за звичкою ставила варитися суп на обід. „„Базар““, як його називали в моєму сільському дитинстві, або „„ринок““, як казали в містах, — це моє найулюбленіше місце й моя найулюбленіша тема. Запахи, смаки, розмови, мимолітні знайомства — за той час, поки обираєш м’ясо чи помідори, перед очима встигають промайнити цілі життя й готові сюжети для великого кіно. Тут свої ритуали, свої правила, своя особлива мова. Випадкова покупка може обернутися дружбою на довгі роки або просто подарувати гарний настрій на весь день. А вокзал — той самий, із дитинства, що примикав до ринку, — це мої найтепліші спогади, від яких я не можу й не хочу відмовлятися. Ось який „базар-вокзал“».