Середньовічна Лівонія, 1409 рік. На порозі Грюнвальдської битви, яка змінить хід історії. І саме в епіцентрі подій, що насуваються… опиняється уральський пенсіонер Іван Федорович Зайцев.
Після невдалого падіння в лісі, він приходить до тями й виявляє себе в тілі дванадцятирічного Йоганна — молодшого сина російського боярина, що втік у Прибалтику й став тевтонським бароном. Старші брати люто ненавидять «бісенятко», батько вирушає в похід, а замок кишить жадібними родичами та озброєними сусідами.
Але найгірше — у героя немає магії, немає дару, немає карт скарбів і навіть теплих штанів. Є лише голова, набита уривками знань із XXI століття: як зробити колісний плуг, як зварити тверде мило, як побудувати рукомийник і… дерев’яну гармату. Війна із жемайтійцями та литвинами вже не за горами, захисників у замку — кіт наплакав, а селяни з родинами вже тікають у ліс.
«Барон фон дер Зайцев» — жорсткий, іронічний і неймовірно живий роман про те, як звичайна людина з гнучким розумом і кепським характером виживає в епосі, де кожен день — бій за врожай, честь і власну голову. Без рожевих поні, академій магії та всепрощаючих красунь. Лише бруд, кров, порох і відчайдушна надія.
Для тих, хто втомився від солодкуватих попаданців і любить історію на розрив.