«Із першим ударом грому життя ніби розкололося на дві половини. З одного боку — безжальна війна, з другого — ця поїздка просто в розпал дощу, дорогами, куди не пройти. Напівтонка тоне в багнюці — просто неподалік від якогось старого села, де Нестор, Фадей, Прима, Сур і Леха зібралися заночувати цієї ночі. Однак від самого моменту цього, здавалося б, вимушеного зупинення все пішло не зовсім так. Дивне, а інколи й лякаюче передчуття Фадея про те село, над яким багато його друзів сміялися, може здійснитися… “