Банші

У тумані, який змішується з дощем і летить у вітряному безмов’ї, часом — скрип-скрип — ледь-ледь ворухне хвіртка: прийшла банші. Це дух у подобі старої жінки, яка виходить на дорогу, коли комусь судилося померти за годину. Банші може бути й прекрасною дівчиною, яку ти колись обманув і розбив їй серце… Вона стояла, притулившись до дерева, у довгому вбранні місячного відтінку; її важка вовняна шаль, що доходила до стегон, хвилювалася, тремтіла й махала крилом вітру.