Банальність кохання

«Банальність любові» — п’єса про бурхливе кохання Мартіна Гайдеґґера, найбільшого німецького філософа, одного з видатних інтелектуалів ХХ століття, і його учениці, єврейської студентки Ганни Арендт, яка стала блискучим філософом із світовою славою. Таємний роман між ними виник, коли Ганна, молода студентка, навчалася у шанованого й обожнюваного нею професора Гайдеґґера, людини сімейної. З приходом до влади Гітлера Ганні Арендт, єврейці, вдалося втекти з Німеччини, а Гайдеґґер став членом нацистської партії, обійняв посаду ректора знаменитого університету в місті Фрайбург. Він підтримав расистські теорії нацистів, вигнав із університету всіх єврейських студентів і професорів, серед яких був і великий філософ професор Едмунд Гуссерль, учитель М. Гайдеґґера, кафедру якого він успадкував.
Після завершення Другої світової війни Ганна Арендт поновлює зв’язок із Мартіном Гайдеґґером. Вона вірна своєму юнацькому коханню, попри те, що М. Гайдеґґер відмовився вибачитися за своє нацистське минуле.