Балада про Тихий зоряний вітер

Син адмірала, курсант Дмитро Волков, відправлений у заслання на архаїчний вітрильний кліпер «Тихий зоряний вітер» — живий докір епосі гіпердвигунів. Його капітан, Карина Вальс, читає космос як партитуру, а корабель рухається енергією зоряного світла. Технократові належить забути підручники й навчитися чути тишу, щоб знайти слід зниклого брата-близнюка. У пустоті, де гравітаційні течії стають дорогами, а сліди чужих стрибків — попутним вітром, він виявить, що справжня міць народжується не з грубої сили, а з гармонії із забутими мелодіями всесвіту.