Ця книга відомого болгарського письменника розповідає про старого скрипкового майстра, безмежно відданого своєму ремеслу. Його життя, що минає у найубогішому кварталі Софії, а також життя навколишніх друзів і недругів старця автор передає через наївне, чисте сприйняття хлопчика. Безпосередність дитячого погляду надає оповіді особливої щирості та гостроти співпереживання. У підсумку пересічні, здавалося б, персонажі виростають в яскраві образи, а звичайні, буденні ситуації змушують замислитися над «вічними» проблемами добра і зла, любові й ненависті, душевної чуйності та холодної самовпевненості. Головне завдання автора — переконати читача в тому, що людина має залишатися моральною за будь-яких життєвих обставин.