X століття підняло Олега Сухова на неабияку висоту. Він став Магістром, наближеним самого візантійського імператора… І тут Доля закидає його в майбутнє — на триста років уперед, у страшний 1237 рік, прямо під копита кінноти Батия. І знову доводиться виживати, знову підніматися з простих воїнів… Він підніметься — без питань. Та якби ще знати, на чиєму боці бути… Стояти за руських князів — братовбивць і губителів власного народу? Чи підтримати монгольських ханів, що вогнем і мечем насаджують новий порядок?