Алині троянди ніжно розпускалися, радісно простягаючи в небо витончені бутони. Мені чомусь здавалося, що квіти якимось чарівним чином розуміють мене й намагаються допомогти.
Море, море гігантських квітів наповнювало все навколо неповторним ароматом і відносило далеко-далеко. Якщо лягти на землю в тіні величезних квітів, здавалося, що троянди пливуть небом разом із білосніжними хмарами, розкриваючи назустріч вітру свої крильця-пелюстки.