Євген Водолазкін — прозаїк, філолог. Автор бестселера «Лавр» і вишуканого historical fiction «Соловйов і Ларіонов». У Росії його називають «російським Умберто Еко», в Америці — після виходу «Лавра» англійською — «російським Маркесом». Йому ж достатньо бути самим собою. Твори Водолазкіна перекладені багатьма іноземними мовами.
Герой нового роману «Авіатор» — людина в стані tabula rasa: одного разу прокинувшись на лікарняному ліжку, він розуміє, що про себе не знає рівним рахунком нічого — ні власного імені, ні того, хто він, ні де знаходиться. Сподіваючись відновити історію свого життя, він починає занотовувати спогади, що навідувалися до нього, уривчасті й хаотичні: Петербург початку ХХ століття, дачне дитинство в Сіверській та Алущі, гімназія й перше кохання, революція 1917-го, закоханість в авіацію, Соловки… Але звідки він так точно пам’ятає деталі побуту, фрази, запахи, звуки того часу, якщо на календарі — 1999 рік?