«Шофер гнав вовсю, як йому й було наказано. Важка машина, дзижчачи, як гігантський шмель, обганяла нескінченну череду автомобілів, що поверталися до Парижа. Пасажири — два манекени модного дому «Манель» і керівник цього ж дому мосьє Брюнето — напружено мовчали. Мовчала манекен Наташа (комерційний псевдонім Марусі Дукиної), бо злилася на невдалу поїздку, на дощ у Довілі, на нудьгу й на манекена Вéра (комерційний псевдонім француженки Люсі Боль), яка стала розводити драму з мосьє Брюнето. Знайшла теж час!..» Використано музичні фрагменти з творів композитора Шейна Аверса, есквайра (https://www.silvermansound.com/), бібліотеки ZvukiPro (https://zvukipro.com/). Фрагменти тексту іноземними мовами озвучено за допомогою нейромережі на платформі https://dash.beyondwords.io/